Синій маршрут

Капітан Андрій Петрович Хромов стояв на палубі свого старого вітрильника і з усмішкою дивився на обрій, що ховався в туманному серпанку. Він любив ці нескінченні подорожі, які здавалися однаковими, але завжди дарували щось нове. Але сьогодні цього разу все було по-іншому. Цей рейс, як і всі попередні, починався в Гельсінкі, але щось у серці капітана підказувало йому, що він більше не повернеться додому тим самим чоловіком.

Тривожні переживання

Корабель зупинився в порту Гельсінкі, і невдовзі весь екіпаж вирушив на екскурсію до музею Леніна в Тампере. Здавалося б, це не найкраще місце для моряків, але капітан завжди цікавився історією та культурою країн, які він відвідував. Цього разу, стоячи перед статуєю в музеї, Хромов відчув, як поступово зникає той старий капітан, який не ставив собі запитання про зміст своїх подорожей. Він майже не помітив, як пропустив хід гри, поглинений роздумами.

Коли корабель прийшов до Ісландії, погода різко погіршилась. Блискавичний шторм напав на судно, і замість того, щоб радіти новій пригоді, Хромов зіткнувся з жахом невдалого полювання на нарвала. Човен врізався в крижини, і капітан був змушений повернути назад, у Рейк’явік. На острові, в порту, Хромов довго дивився на темне небо, намагаючись зрозуміти, що з ним відбувається. Чому його більше не радують ці нескінченні рейси по тому самому маршруту? Чому він відчуває, що все це скоро стане для нього чимось чужим?

На Гренландії капітан знову поринув у свою роботу, вивчаючи узбережжя та водні простори. Мовчазне крижане узбережжя Гренландії, холодний північний вітер, старі карти і безкрає море… Це все було знайоме, звично, і водночас неживе. Хромов пропустив хід, поглинений дослідженнями. Але його серце не могло забути, що він втомився від цих циклів, що повторюються. Він прагнув чогось більшого. Він хотів нового, але як це зрозуміти, не глянувши на світ?

Долеве рішення

Тумани та крижані айсберги оточували корабель, і капітан знову повернувся до Сент-Джонса. Прагнення чогось більшого, ніж прості дослідження водних просторів, ставало дедалі явнішим. Він міркував про те, що за всієї краси відкритих їм світів, його душа була втомленою. Він вирішив, що має обрати інший шлях, але коли, якщо не зараз? Однак як він виглядатиме в цьому новому світі, коли він залишить старий вітрильник? Цей день був особливим, бо, стоячи біля керма, Хромов зрозумів, що він готовий рухатися далі.

Моряки вивчали магнітну девіацію компаса, подорожуючи до району магнітного полюса, і Хромов було помітити дивну закономірність, яка пронизувала весь його шлях. Усі вони рухалися кудись, але завжди поверталися до того, з чого починали. Це була свого роду пастка. І він нарешті вирішив, що вистачить. Він більше не міг слідувати тими самими маршрутами, проходити ті самі місця – старий світ мав залишитися позаду.

Корабель знову набрав швидкість, мчав через бурю, до Ванкувера. Хромов знову кидав погляд на карту, і його серце стислося. Все це було в минулому разом із усіма старими маршрутами. Згадуючи, як кілька тижнів тому він рятував хворого радиста, капітан відчув, як накочує бажання змін. Він більше не міг бути тим, хто завжди стоїть на місці. Але що саме він має зробити? Де знайти відповіді на запитання?

Гаряче бажання

Термінове проходження в Сан-Франциско, загострення обстановки, негода. Капітан наказав взяти курс у бік запиту щодо дослідження підводних течій, та його думки були десь далеко. Він усе частіше запитував себе: що далі? Відповідь була в його серці:

Ти готовий бути капітаном, який повезе людей у всьому світі. І цей рейс – твій останній на старому вітрильнику.

Гавана. Теплий клімат, проста насолода морем та відкритим горизонтом. Тут, біля берега Куби, Хромов відчув, як його душа сповнилася спокоєм. Він вирішив:

Все! Я стану капітаном великого лайнера, возитиму людей, показуватиму їм світ, який раніше бачив тільки я. Я відкрию їм нові горизонти.

Це було важливим моментом для нього, усвідомленням, що тепер його шлях буде іншим, що світ більший, ніж просто мандри навколо Америки.

Вихор подій, ураган, та несподіване дрейфування у Саргасовому морі. Але навіть серед бурхливих вод капітан відчував, що готовий. Він розуміє, що більше не хоче пливти тими самими водами. Він хоче нові горизонти. Він хоче побачити весь світ.

Остаточне рішення

Зрештою, Лондон. Грінвічська обсерваторія. Після всіх цих нескінченних подорожей Хромов прийшов до того, що тепер хоче нового початку. Він готовий до нової, великої подорожі. Він зрозумів, що зірки на його шляху не тільки показують напрямок, але й кажуть йому, що його місце там, де він зможе стати капітаном для інших, показати їм світи, які відкриє сам.

Капітан Андрій Петрович Хромов стояв на палубі, оглядаючи своє минуле життя. За його плечима були сотні подорожей та десятки відкриттів. Але в його серці вже горів новий вогонь. Він був готовий. Час рухатися далі. Настав момент, коли цей вітрильник став останнім судном, яким він подорожував. Попереду на нього чекає величезний лайнер для навколосвітніх подорожей!

Купуйте гру “По морях і океанах”, проходьте синій маршрут і переживайте історію капітана Хромова – його трансформацію, прагнення великого світу та рішучість вирушити в майбутнє!