Поліпшення ігор

Атлантичний океан

Сьогодні мені поставили питання про гру «Кругосвітня подорож». Питання було про те, чи можна покращити гру. Зокрема, пропонувалося на ігровому полі вказувати більше інформації про місця, де «зупиняються» гравці.

Насамперед, я згоден, що за грою «Кругосвітня подорож» дуже зручно вивчати географію Землі, а разом із нею — культуру, флору та фауну. Але вносити зміни в гру з метою покращення я не вважаю за потрібне. І ось чому.

  • По-перше, важливо покращити зображення, що лежить в основі гри, не вийде. Адже гра сама є цим зображенням. Якщо виникне питання про зміну зображення, це вже буде нова гра.
  • По-друге, якщо говорити про додавання інформації про те місце, де зупинився гравець, то, думаю, це можна реалізувати через розміщення поверх зображення гри текстових полів з якоюсь інформацією в них.

Яку інформацію розміщувати у цих текстових полях? Це навіть не має значення. Важливо враховувати те, що як тільки ми розмістимо хоч якусь інформацію в текстовому полі біля якогось об’єкта на карті, то відразу з’являться незадоволені, які висловлять претензії до повноти інформації, її достовірності, важливості або цінності з корисністю. Знову ж таки, це буде вже інша гра.

У тій версії гри, якою є зараз, дитина знайомиться з картою світу. Метою гри не є вивчення географії, культури, флори та фауни окремих частин Світу. Гра просто знайомить, натякає, інтригує та мотивує. Якщо дитина зацікавиться географією, то така дитина обов’язково захоче дізнатися більше, про що обов’язково повідомить своїх батьків. Батькам потрібно стежити за мотивацією дитини і вчасно підхоплювати бажання дитини.

Також можна дещо ускладнити процес гри. Але ускладнення буде — для батьків, які зацікавлені у розвитку своєї дитини. Я ось що пропоную. У ході гри ви, як батько, не просто стежитимете за черговістю кидання кубика і не тільки емоційно реагуватимете на умовні знаки, потрапляючи на які гравці «сповільнюють або прискорюють» хід. Зацікавлені освіти своїх дітей батьки можуть взяти він функції викладача. Висловлюватись це буде в тому, що коли ваша дитина виявляється, скажімо, біля берегів Аргентини, ви, як викладач, робите маленьку паузу в грі і розповідаєте своїй дитині про Аргентину. Зауважте, що при цьому ви дитині розповісте саме те, що вважаєте за потрібне.

Я не вважаю, що ви повинні готуватися до кожної гри та ніч напередодні просидіти за підручником географії. Це занадто. Ви можете розповісти своїй дитині хоча б те, що ви вже знаєте. Цього буде досить. Можливо, не достатньо, щоб відповісти на всі питання дитини, але достатньо для того, щоб подати приклад людини, яка знає географію, флору, фауну та, не виключаю, історію нашого світу. Думаю, навчання дитини у формі показання особистого прикладу матиме вищий педагогічний ефект, ніж банальне прочитання написів на картинках, які написав чужий дядько.

Мені здається, що ігри «Подорож» досконалі у тому стані, в якому вони є зараз, а тому доопрацювання чи ускладнення я вважаю зайвими. Хоча, безумовно, меж для досконалості немає і не може бути.

Бажаю, щоб ігри приносили вам, вашим дітям та всій вашій родині багато задоволення.

Залишити відповідь

Схожі статті